Св. Себастіан, 1856. Папір, сепія, білило. 25,4 х 21,5. Посередині внизу чорнилом авторський підпис: Т. Шевченко, на звороті номер і авторська назва: 8. Св. Себастіань. Себастіан (III ст. н. е.) — командир преторіанців при римському імператорові Діоклетіані. За приналежність до християн був замучений. Церква причислила його до лику святих. За народними переказами, римські воїни прив'язали його до стовпа і пустили в нього тисячу стріл. На малюнку Шевченка дію перенесено з Риму на Схід (про це свідчать дві постаті у східному одязі). В грудях Себастіана не тисяча стріл, а лише одна, яка влучила в саме серце. Історії світового мистецтва відомо багато художників, які зверталися до образу св. Себастіана, — Перуджіно, Домінікіно, Манженья, Боттічеллі, Грюневальд, Хосе Рібера та інші. Однак ні в кого з них не зустрічається відтворення образу св. Себастіана, подібне до Шевченкового. Над цим сюжетом художник працював ще в Академії мистецтв: у 1840—1841 роках виконав малюнок олією "Натурник в позі св. Себастіана". Відомо, що історичну аналогію поет використав у поезії "Неофіти":
Женуть гуртами християн У Колізей. Мов у різниці, Кров потекла. Ликує Рим!
Малюнок входить до числа десяти Шевченкових творів, розіграних у лотереї в Москві 1858 року.
