Самарянка, 1856. Папір, сепія. 28,9x21,6. Ліворуч унизу чорнилом підпис автора: Т. Шевченко, на звороті номер і назва: 4. Самаритянка. Тарас Шевченко використав євангельський сюжет: біля криниці Христос зустрів жінку з Самарії, населення якої сповідувало іншу, ніж в Іудеї, релігію. Під час розмови Христос схилив жінку до своєї віри. Світловими рефлексами художник моделює обличчя молодої жінки, її постать у широкому східному одязі. Навколишній пейзаж, крім пальм, нагадує околиці Новопетровського укріплення. За допомогою другого плану художник надає зображенню просторовості й об'ємності. Вдалий вибір сюжету, вишукана композиція, майстерність та технічна досконалість виконання дають право назвати цю сепію однією з кращих у творчій спадщині Шевченка. У колекції музею зберігається ескіз до малюнка.
