Благословіння дітей, 1856. Папір, сепія. 28,8x21,7. Ліворуч унизу чорнилом авторський підпис: Т. Шевченко, а на звороті номер і назва: 3. Благословленіе дитей. Сепію Тарас Шевченко виконав на євангельський сюжет. Художник привертає увагу до образу молодої матері з допомогою світло-тіньового контрасту: затемнена постать жінки рельєфно виступає на тлі білої стіни, яскраво осяяної сонцем. Молитовно зосереджена, жінка стоїть навколішки біля колиски, обережно доторкаючись рукою до чола дитини, мовби випрошуючи для неї всі блага землі і неба. Образ молодої матері має багато аналогій у поезії Шевченка:
У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим.
Моделлю для художника була та сама особа, що й у сепіях "Самарянка" і "Киргизка". Навіть одяг, облямований блискучою стрічкою, той же. У спорудах другого плану Шевченко використовує архітектурні мотиви стародавніх мавзолеїв, змальованих під час Каратауської експедиції. На цьому тлі він зображає постать Ісуса Христа в оточенні дітей. Подібну сцену зустрічаємо в поемі "Марія":
...Його любили Святиє діточки. Слідком За ним по улицях ходили, А іноді й на Єлеон До його бігали, малії. Отож прибігли. — О святії! Пренепорочниє! — сказав, Як узрів діток. Привітав і цілував, благословляя...
