Портрет Іллі Лизогуба 1846. Полотно, олія. 65,5 х 53,5. Ілля Іванович Лизогуб (1787—1867) — відставний полковник, брав участь у Вітчизняній війні 1812 року, був ад'ютантом М. Рєпніна-Волконського. Належав до масонської ложі "Об'єднаних слов'ян" у Києві, був живописцем-аматором. У 1821 році вийшов у відставку. Якийсь час жив за кордоном, потім оселився в Седневі Чернігівської губернії. Тут 1846 року Шевченко й познайомився з І. Лизогубом, гостював у його родовому маєтку, де багато і плідно працював над поетичними творами, малював краєвиди. Ілля Лизогуб матеріально й морально підтримував поета в роки його заслання, листувався з ним (листи не збереглися). Просив начальника Оренбурзького краю Василя Олексійовича Перовського поклопотатися про полегшення Шевченковоїдолі. Портрет 1.1. Лизогуба митець виконав у Седневі. У портреті - звична для художника стримана колірна гама, побудована на контрастах чорного, білого і червоно-вохристих тонів. Усміхнене повновиде обличчя з блискучими чорними очима, легкою блакитнуватою сивиною, що відтіняє опукле високе чоло, здається напрочуд моложавим. Привертає увагу доброзичливий погляд портретованого.
