Ханга-Баба, 1851-1857. Папір, акварель. 17,8x28,7. Перший малюнок, який Шевченко виконав під час експедиції в гори Каратау. Пізніше він кілька разів бував в урочищі Ханга-Баба, розташованому за 30 кілометрів від Новопетровського укріплення. У вересні 1855 року у листі до Броніслава Залєського Шевченко писав: "Вчера был я на Ханга-Баба, обошел все овраги, поклонился, как старым друзьям, деревьям, с которых мы когда-то рисовали..." Малюнок Шевченка відтворює своєрідну історичну пам'ятку Мангишлаку. В центрі — біла вапнякова конусоподібна гора, навколо якої розкинулось туркменське кладовище (художник також виконав малюнки деяких окремих його надгробків). Могутні, старі засохлі шовковиці ніби стоять на охороні цього вічного спокою. У давнину тут проходив караванний шлях. Туркмени, які жили в цій долині, займалися городництвом і садівництвом. Життя людям і навколишній природі давала джерельна вода. За легендою, це джерело називають "Каракоз Аім Булаги" (джерело чорноокої Аім). Місцевість названо іменем господаря Ханга-Баба (старий Ханг), якого тут і поховано. Його могила й сьогодні є святим місцем, якому поклоняються казахи.
