Портрет княгині Кейкуатової 1847. Полотно, олія. 66,7 х 56,5. Ліворуч унизу олійною фарбою авторські підпис і дата: 1847. Т. Шевченко. Княгиня Кейкуатова - дружина відставного поручика, князя Миколи Кейкуатова, власника маєтків на Чернігівщині, поміщика села Бігач Борзнянського повіту Чернігівської губернії. Портрет княгині художник виконав у селі Бігачі на замовлення її чоловіка - князя Миколи Івановича Кейкуатова. Як зазначає В. Демич у своїх спогадах, записаних від свого дядька, землеміра у маєтку князя, Шевченка запросили у Бігач "рисовать портрет молодой красавицьі княгини". Цей портрет є шедевром вітчизняного і одним з видатних творів європейського малярства першої половини XIX стм хоч над ним Тарас Григорович працював усього два тижні. В одному зі своїх листів Шевченко писав: "Перша умова живопису - рисунок, друга — колорит". Ці дві умови найкращим чином поєднались у чудовому портреті княгині. На полотні художник створює дивну гармонію переходу одного кольору в інший. Синій колір сукні, чорне волосся, темно-оливкове тло портрета підкреслюють блідість прекрасного обличчя і немов виточеної шиї. Зачіска, нахил голови, вираз обличчя княгині створюють враження особливої поетичної замріяності, смутку, печалі. На думку спадають слова поета з його "Княжни": Невесело на світі жить, Коли нема кого любить. Отак і їй, одній-єдиній, Ще молодій моїй княгині, Красу і серце засушить І марне згинуть в самотині Аж страшно!.. Портрет Кейкуатової — остання робота художника, виконана на волі за кілька днів до арешту.
