Низький берег острова Ніколая 1848-1849. Папір, акварель. 15,3x28,7. Малюнок рівнинної частини нововідкритого острова в Аральському морі, названого на честь імператора Миколи І. Піщаний берег, порослий високим очеретом і низькими кущами саксаулу. Над ним — безмежне вечірнє небо, підсвічене останніми сонячними променями. Ліричний пейзаж ніби перегукується з поезією Шевченка: І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть, Неначе п'яний, очерет Без вітру гнеться. Боже милий! Чи довго буде ще мені В оцій незамкнутій тюрмі, Понад оцим нікчемним морем Нудити світом ?
