Почаївська лавра з півдня 1846. Папір, акварель. 28,9 х 37,8. Праворуч підпис автора: Шевченко. 21 вересня 1846 року Тарас Шевченко за завданням Археографічної комісії виїхав до Київської, Подільської і Волинської губерній. Зокрема, йому було доручено відвідати Почаївську лавру та замалювати її зовнішній вигляд, інтер'єр собору і краєвид, який відкривається із лаврської тераси на околиці. Шевченко із захопленням змалював лавру і виконав не три, а чотири акварелі та три ескізи олівцем. На малюнку зображено осяяний сонцем архітектурний комплекс Почаївської лаври з Успенським собором у центрі. На передньому плані вбога хатинка під солом'яною стріхою, а поряд повітка й хлів. Подвір'я обнесене похиленим тином із розчиненими ворітьми. До лаври в'їздили дорогою, що веде нагору. При в'їзді ліворуч — двоповерховий будинок архієрея, праворуч — одноповерховий готель, в якому проживав Шевченко. З готельного балкона відкривається чудовий краєівид на околиці й кременецькі гори. Напрочуд вдало художник передає гру яскравих осінніх кольорів і світлотіньових контрастів: блакитно-сіре хмарне небо, прозоре повітря, жовтаво-зеленувате листя дерев, сліпучо-білі споруди Успенського собору. Все це характеризує Шевченка як великого колориста, зрілого майстра архітектурного пейзажу.
