Циганка-ворожка 1841. Папір, акварель. 26,5x20,7. Праворуч унизу аквареллю авторські дата і підпис: 1841. Шевченко. 26 вересня 1841 року Рада Академії мистецтв утретє нагородила срібною медаллю другого ступеня «За успехи в художестве, доказанные представленными работами по живописи исторической и портретной" Тараса Шевченка за картину, изображающую цыганку...» В 1841 році цей твір експонувався на академічній виставці у Петербурзі, про що згадує в листі до Шевченка Г. Ф. Квітка-Основ'яненко: "...читав у "Литературной газете", що ваша дівчина, що через тин ворожила у циганки, продалась, та й зрадувався, бо я так і надіявся" (22 листопада 1841 року). Картину придбав з виставки тодішній комендант Петропавловської фортеці Г. М. Скобелєв. Цей перший жанровий твір, побудований на оригінальному сюжеті, за характером композиційного вирішення та колоритом має ознаки "брюлловського стилю". І в сюжеті, і в трактуванні образів є чимало умовного. Сцена ворожіння відбувається на тлі романтичної обстановки. Молода дівчина в українському вбранні простягла руку циганці і, відвернувшись від неї, насторожено слухає слова ворожіння. На спині у ворожки напівголе дитинча, біля дівчини стоїть собака. Пози персонажів підкреслено театралізовані й дещо статичні.
