Портрет Андрія Лизогуба 1846. Папір, олівець. 21,3 х 17. Під портретом праворуч чорнилом рукою А. Лизогуба напис: "Рис. Т. Шевченко. 1846 г." Знаходився портрет в альбомі Лизогуба, де серед інших творів було три оригінали Шевченка, виконані в Седневі. Зберігається альбом у музеї. Андрій Іванович Лизогуб (1804—1864) — поміщик містечка Седнева Чернігівського повіту, нащадок козацької старшини, великий прихильник мистецтва, художник-аматор і друг Шевченка. Вони познайомились у лютому 1846 року, коли Шевченко подорожував по Чернігівщині за завданням Археографічної комісії. Разом зі своїм братом Іллею Лизогубом він морально і матеріально підтримував поета на засланні: листувався з ним, надсилав папір, малярське приладдя, книжки і гроші. Згодом зберігав твори літературної та образотворчої спадщини Шевченка. У 1846 році Шевченко плідно працював у художній майстерні — "малярні" маєтку Лизогубів. За спогадами сучасників, усі стіни малярні було списано віршами і малюнками. Тоді ж він виконав і олійний портрет Іллі Лизогуба, що репродукується в альбомі. На жаль, частина творів Шевченка загинула під час пожежі в маєтку. Незважаючи на дещо етюдний характер, портрет Андрія Лизогуба вражає мистецькою довершеністю. Шевченкові вдалося розкрити характер портретованого — людини спокійної, добродушної і лагідної.
