Киргизеня, 1856-1857. Папір, сепія. 25,3 х 19,7. Праворуч унизу сепією позначено автором: Т. Художник передав малюнок із Новопетровського укріплення до Петербурга дружині віце-президента Академії мистецтв графині Анастасії Толстій як подяку за клопотання про звільнення його із заслання. М. Лазаревський 9.ХІІ. 1857 писав Шевченкові з цього приводу: "Вчера я был у графа: добрая графиня... показывала мне твоего киргиза с твоим поличьем и хвастала, что показывала многим и все хвалят". На малюнку зображено хлопчика, який грається з котом біля порога землянки. На східцях, що ведуть до землянки, накинувши на плечі шинель, сидить сам художник і з цікавістю спостерігає за ними. Позбавлений зовнішньої ефектності, твір приваблює невибагливістю сюжету, чистотою композиції, а також теплом і щирістю образів.
