Бо васъ лыхо на свитъ на смихъ породыло,
Полывалы сліозы… чомъ не затопылы,
Не вынеслы въ море, не розмылы в поли?…
Не пыталы бъ, люды — що в мене болыть.
Друге видання
У 1844 році під назвою «Чигиринський Кобзар» вийшло передруковане перше видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки».
Третє видання
«Кобзар» 1860 року був надрукований засобами Платона Симиренка, з яким Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі по Україні в 1859 році, в Млієві. Платон Симиренко - відомий в Україні цукрозаводчик і меценат, виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це видання було значно повніше попередніх: сюди були включені 17 творів і портрет Тараса Шевченка. У тому ж році вийшов «Кобзар» у перекладі російських поетів (СПБ, 1860; переклад на російську мову під редакцією Н. Гербеля). Це останнє видання «Кобзаря» за життя автора.
Видання в журналі «Основа»
Четверте видання «Кобзаря» з'явилося частково безпосередньо перед, а частково після смерті Шевченка в 1861 році. Збірка віршів, надрукована під заголовком «Кобзар», була опублікована хоч і не окремою книгою в 1861 році на сторінках щомісячного журналу «Основа» під редакцією Василя Білозерського, книги I-XII. Текст надрукований на Кулішівка, і має наголоси на словах з декількома складами (за винятком літери «і», на якій друкарня не завжди могла позначити наголоси з технічних причин).
На честь 100-річчя видання «Кобзаря» в «Основі» 1861 року і сторіччя смерті Шевченка, це видання вперше було передруковано окремою книгою під редакцією Ярослава-Богдана Рудницького у 1961 році у Вінніпезі. Видання здійснила Українська вільна академія наук, Інститут шевченкознавства. Профінансував видання відомий український діловик (підприємець) Степан Дурбак.
Інші видання
У 1867 році був виданий «Кобзар», в який, крім згаданих вище віршів, увійшла велика частина творів періоду заслання. Ще більш розширеним (вміщувало більшість позацензурних творів поета) було празьке видання «Кобзаря» 1876 року. Порівняно повне видання «Кобзаря» в Росії вперше було здійснено лише в 1907 році, потім в 1908 і 1910 роках.
Перше радянське «канонічне» видання збірки було випущено в 1925 році під редакцією Яреми Айзеншток та Миколи Плевако.
Станом на 1985 рік в Україні збірка виходила 124 рази загальним накладом понад 8 мільйонів примірників. Ряд творів з «Кобзаря» переведені на більш ніж 100 іноземних мов.
У 2006 році видавництво «Корбуш» створило три «Кобзаря». Перший - колекційне видання: шкіряна оправа із золотим тисненням. Друге - більш доступне, але теж вишукане. А третє - перекладене англійською. Всі три видання мають малюнки Тараса Григоровича, слайди яких надані Національним музеєм Тараса Шевченка, і всі твори.
У 2009 році київські видавництва «Дух і Літера» та «Оранта» випустили видання «Кобзаря» Т. Шевченка з усіма (в тому числі, з 18 кольоровими) ілюстраціями Василя Седляра (1899-1937).
Музей
У Черкасах існує єдиний в світі музей однієї книги - «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, який був відкритий в травні 1989 року в меморіальному будинку, в якому з 18 по 22 липня 1859 року Шевченко жив у сім'ї Цибульських, про що свідчить меморіальна дошка на будівлі музею.
У музеї мікромініатюри (м. Київ) знаходиться найменша в світі рукописна книга - «Кобзар», з площею обкладинки 0,6 кв. мм. і має 12 сторінок. У книгу помістилися шість віршів Т. Г. Шевченка, уривок з передмови Івана Франка, портрет Т.Г. Шевченка і зображення хати, в якій він народився. Товщина літер в цій книзі всього 3 мікрона. Книжка зшита звичайної павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Виготовлена українським майстром мікромініатюри Миколою Сядристим за 4 місяці.
Читати КОБЗАР Т.Шевченка онлайн (повна версія):
сторінка 1
сторінка 2